7.05
Тема: Олег Ольжич - поет національного героїзму.
Підручник: ст. 224-235
https://pidruchnyk.com.ua/778-ukrainska-literatura-7-klas-kovalenko-2015.html (електронна версія підручника)
Олег Ольжич (Олег
Олександрович Кандиба) народився 8 липня 1907 р. в Житомирі в сім'ї поета
Олександра Олеся (О. Кандиби). За спогадами сучасників, Олег був улюбленцем
батьків, родичів, сусідів. Рано виявив неабиякі здібності: у три роки вже вмів
читати, у п’ять написав п’єсу з козацького життя, добре малював, грав на
фортепіано і скрипці. Але згодом настали тяжкі часи. Юнак пережив громадянську
війну, терор, голод, холод. . У 1923 р. він виїхав
разом з матір'ю з України і в Берліні зустрівся з батьком, який ще в 1919 р.
емігрував з України. Незабаром родина переїхала до Горніх Черношинець під
Прагою. У 1924 р. Олег вступив до Карлового університету, водночас навчався в
Українському вільному університеті. Став відомим вченим-археологом, брав участь
у кількох археологічних розкопках на Балканах. Був запрошений у США до
Гарвардського університету читати лекції з археології. І тільки за межамиУкраїни хлопець усвідомив,
наскільки вона дорога і рідна, не міг не думати про неї, розтерзану різними
політичними силами. Уже будучи студентом, Олег Кандиба розуміє потребу
створення незалежної держави України. Але для цього треба ступити на шлях боротьби, часом жорстокої і
безкомпромісної.
Тому юнак стає членом Організації Українських
Націоналістів і пов’язує життя з боротьбою за національне визволення свого
народу. Ольжич очолив культурний сектор організації, а трохи пізніше став
заступником голови проводу ОУН. Олег Кандиба займається художньою творчістю,
дібравши собі літературний псевдонім Ольжич, тобто син Олега, київського князя,
який згадується в літописах як «Ольг». Цей псевдонім говорить про те, що Олег
завжди відчував себе українцем.
У 1935р. у Львові вийшла збірка Ольжича
«Рінь».
За дорученням ОУН поет брав участь у
проголошенні демократичної Карпатської України. Потрапив до хортистської тюрми.
У 1940р. у Празі вийшла збірка Ольжича «Вежі».
У 1944 році Олега Ольжича було заарештовано. Почалися
допити, катування, поета було відправлено до концтабору Заксенхаузен. У вірші
«Присвята» він писав:
Пошли
мені, молюся, дар один:
В ім’я її (Батьківщини) прийняти мужньо муки,
І в грізні дні залізної розплати
В шинелі сірій вмерти
від гранати.
На землі немає могили
Олега Ольжича. Він помер у камері в’язнів-смертників табору Заксенхаузен 22
липня 1944 року. Довідавшись про смерть сина, помер батько, Олександр Олесь. А
31 липня з’явився на світ син Олега, теж Олег Кандиба. Рід талановитих людей,
справжніх патріотів не перевівся.
Виразне читання поезії «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному
воякові»)
Захочеш
– і будеш
Захочеш – і будеш. В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.
Зрослась небезпека з відважним життям,
Як з тілом смертельника крила.
І легко тобі, хоч і дивишся ниць,
Аби не спіткнутись ні разу,
І нести солодкий тягар таємниць
І гостру петарду наказу.
Навчишся надать блискавичність
думкам
І рішенням важкість каміння.
Піти чи послати і стать сам на сам
З своїм невблаганним сумлінням.
Словникова робота
Затям — зрозумій, запам’ятай.
Ниць — униз.
Петáрда —
вибуховий пристрій застережної дії.
Сумлíння —
совість, внутрішній голос, суддя, який оцінює наші думки та вчинки. Воно може підказати
нам правильне рішення й застерегти від неправильного.
Завдання:
Тема:
Ідея:
Художній аналіз поезії
епітети:
метафори:
повтори:
Випишіть із тексту цитати, які найбільше сподобалися, визначте їхню роль
у розкритті теми та ідей поезії.
Продовжіть речення:
o
Олег Ольжич належав до покоління …
Художній аналіз поезії
Комментариев нет:
Отправить комментарий